Епідемія стала для мене часом надій та мрій, що не збулися, часом ілюзій та брехні. З березня 2020 майже нічого з того, що я любила, зі мною не відбувалося, бо карантин наклав жорсткі правила та кордони між моїм існуванням та всім, що я любила та чим хотіла бути. Ніби хтось насолоджувався демонстрацією влади та аб'юзом протягом місяців.
Кожного разу, коли я прагнула подорожувати, виходили нові обмеження. Кожного разу, коли я збиралася на вечірку, поновлювалися карантинні правила. Кожного разу, коли я намагалася побачитися з кимось, за ким дуже скучила, нова хвиля ковіду вимагала знов залишатися вдома. Я відчувала себе одноклітинною, без будь-якого контролю свого життя. Я відчувала себе жертвою аб'юзу.
Після місяців фрустрації, я нарешті дійшла до розуміння, що користатися тим, що є - це все, що я можу робити, навіть якщо є в мене так мало. Мене дістало бути жертвою аб'юзу. Я хотіла повернути собі хоч частку контролю. Я хотіла щоб збулася хоч одна мрія.
Одна з моїх потайних мрій як починаючої мисткині - це власна виставка. Я завжди боялася показувати свої роботи світові. Навіть думаючи про це я відчувала вразливість та тривогу. Раптом, я зрозуміла що зараз саме кращий час для цього, час зробити виставку моєї мрії. Створити власну експозицію, де ніхто не осудить мої роботи, де навіть завзятіші критики не зможуть сказати нічого поганого.
Нарешті, я не відчуваю себе жертвою аб'юзу. Я сама власноруч користуюся епідемією як методом створення власної мрії. Тепер, я повертаю контроль над собою, та роблю з собою те, що я люблю.
Приходьте на офлайн виставку мого мистецтва з 8 до 24 січня в Платформі Тю.
Мисткиня, Діана Берг
Фейсбук подія тут
Будь ласка, пам'ятайте про
карантинні
обмеження